Найогидніші страви світу

Кожна культура має свої кулінарні шедеври — від солодких десертів до пряних супів. Однак, існує й інша сторона гастрономії, яка одночасно шокує й захоплює. Деякі страви, які, на перший погляд, здаються справжнім знущанням з органів чуття, для місцевих жителів є найсмачнішими делікатесами з глибокими культурними коренями. Далі  ми розглянемо найнезвичайніші та, можливо, найогидніші кулінарні традиції різних народів по всьому світу. Попереджаємо: не варто читати статтю на голодний шлунок (і на ситий — теж).

Сюрстремінг: зброджений оселедець, Швеція

Цей шведський делікатес вражає своїм вираженим гнилим запахом, тому його часто їдять на свіжому повітрі. Оселедець набуває характерного смаку та аромату завдяки ферментації, яка триває кілька місяців. Після відкриття баночки чимало гурманів плачуть, але не від зворушення, а від нестерпного запаху сірководню, аміаку та гнилої риби. Проте у Швеції його обожнюють, особливо на півночі. До риби зазвичай додають хліб, картоплю та цибулю. До речі, багато авіакомпаній забороняють перевозити сюрстремінг на борту через ймовірність вибуху банківської системи та інших смердючих наслідків.

Балют: варене качине яйце з ембріоном, Філіппіни

Здається, що це звичайне яйце, але всередині знаходиться майже сформоване пташеня з пір’ям, дзьобом і кістками. Його відварюють і подають гарячим, приправляючи сіллю й оцтом. У Південно-Східній Азії ця їжа є популярною на вулиці. Туристам, охочих спробувати екзотику, морально складно зробити перший укус, проте місцеві жителі вважають балют цінним джерелом білка і чоловічої сили, особливо старше покоління.

Хакарль: “квашена” акула, Ісландія

Це ще один представник «пахучого братства». В Ісландії й досі промишляють китобої й рибалки, проте м’ясо полярної або гренландської акули містить отруйні речовини, через що її не можна їсти свіжою. Натомість його ріжуть невеликими шматками й закопують в землю на 4-6 тижнів, потім відкопують і провітрюють ще два-чотири місяці. Готове м’ясо отримує характерний різкий запах аміаку та текстуру гуми.

Якщо ви дуже хочете спробувати цей кулінарний символ Ісландії, ось кілька порад:

• підготуйтесь морально, адже нова страва, хай і огидна, — завжди яскравий досвід;
• краще не нюхати хакарль, особливо якщо у вас слабкий шлунок;
• їжте страву маленькими шматочками, достатньо 1-2 для дегустації;
• варто швидко розжувати й проковтнути акулу, бо смак стає інтенсивнішим з часом;
• запивайте делікатес шнапсом "бреннвін" чи іншим міцним алкоголем, щоб “змити” смак і полегшити гастрономічні враження.

Саме головне:  думайте про страву не як про “гнилу рибу”, а як про частину ісландської історії та культури. 

Ківіак: тюлень, фарширований чайками, Гренландія

Це ще одна екстремальна страва з півночі. А ще — традиційний смаколик інуїтів і корінних народів Арктики (Канада, Аляска, Гренландія, Сибір).  Кілька сотень маленьких пташок (чайок або гагарок) поміщають у шкуру тюленя, зашивають і залишають ферментуватися під камінням на кілька місяців. Після цього страву їдять без термообробки протягом арктичної зими, особливо на свята, такі як весілля та дні народження. 

Касу марцу: сир з живими личинками, Сардинія

«Якщо довго дивитися на страву, то страва почне дивитися на тебе» — зовсім не метафора. В 2009 році Casu marzu навіть внесли до Книги рекордів Гіннеса, як найнебезпечніший сир у світі. Сировари готують його з овечого молока й навмисно приваблюють сирних мух, личинки яких прискорюють ферментацію. У процесі визрівання сир розм’якшується до стану крему, а личинки можуть вистрибувати з нього на відстань до 15 сантиметрів. З цієї причини, охочим покуштувати цей сир рекомендують захищати очі.

Деякі люди їдять касу марцу разом із личинками, а інші прибирають їх перед дегустацією. На Сардинії сир виготовляють підпільно, як частину гастрономічної спадщини, адже він заборонений до продажу в ЄС. Щоб ним поласувати, доведеться подорожувати у віддалені села, проте майте на увазі: вартість цього різновиду пекоріно становить 30-50 євро за кілограм. Якщо вас це не лякає і ви давно шукали привід відвідати Італію, купуйте квитки на сайті INFOBUS.

Саннакчі — живий восьминіг, Південна Корея

Саннакчі — популярний корейський стріт-фуд. Це живий восьминіг, порізаний на шматочки, посипаний сезамом і приправлений кунжутною олією. Але навіть відрізані частини молюска рухаються протягом кількох годин і чіпляються за поверхні присосками. Необережне вживання саннакчі кілька разів провокувало задушення, оскільки шматочки восьминога блокували дихальні шляхи людини. Однак місцеві обожнюють цей екстремальний делікатес, вважаючи, що він додає сил і гострих відчуттів.

Мозок живої мавпи, Китай і Камбоджа

Є люди, які регулярно їдять сирий мозок мавп, і це не  міф чи сцена з «Індіани Джонса». У Камбоджі можна легко купити кіло-два мавпячих мізків на базарі та з’їсти їх прямо там. А от ритуал подачі страви в Китаї більш жорстокий. Живу мавпу розміщують на спеціальному стільці, а потім надрізають її череп. Їдять мозок живої макаки прямо з черепної коробки спеціальною ложкою. Тварину перед цим накачують алкоголем протягом тижня, щоб вона не померла від больового шоку. Очевидці стверджують, що смак нагадує холодний рисовий пудинг.

Більшість страв, наведених тут, можуть викликати огиду, нудоту або здивування. Перш ніж робити висновки, важливо пам’ятати, що наші уявлення про «нормальну їжу» формуються з традицій, культури та смаків, які передавалися з покоління в покоління. А ще це чудова нагода подорожувати світом, купуючи квитки в сервісі INFOBUS, і відкривати нові смаки. 

 Якщо у вас виникають питання — цілодобова служба підтримки INFOBUS завжди радо та оперативно допоможе у всьому розібратись. 

Підписуйтесь на наші соцмережі (Facebook, Instagram, Telegram), і вмикайте сповіщення, щоб першими отримувати повідомлення про нові акції!